І С Т О Р И Ч Н А   Д О В І Д К А

       Заснування Харківського університету Повітряних Сил імені І.М. Кожедуба пов'язане з реформуванням Збройних Сил та вищої військової освіти України. Створений на базі Харківського військового університету та Харківського інституту Військово-Повітряних Сил згідно з постановою Кабінету Міністрів України  від 10.09.2003 року № 1430 він став продовжувачем славетних військових традицій 2 військових академій та 9 вищих військових училищ:

• Військової  інженерної радіотехнічної академії ППО  ім. Маршала Радянського Союзу Говорова Л.О. (1941-1993 рр.);
• Військової  академії  ППО  Сухопутних  військ  ім. Маршала Радянського Союзу Василевського О.М. (1947-1994 рр.);
• Харківського вищого військового авіаційного училища льотчиків ім. двічі Героя Радянського Союзу С.І.Грицевця (1930-1993 рр.);
• Харківського вищого військового авіаційного училища радіоелектроніки  ім. Ленінського комсомолу (1937-1993 рр.);
• Харківського вищого військового командно-інженерного училища ракетних військ імені Маршала Радянського Союзу Крилова М.І. (1941-1993 рр.);
• Харківського вищого військового авіаційного інженерного училища (1941-1993 рр.);
• Полтавського вищого військового зенітного ракетного командного училища ім. генерала армії М.Ф.Ватутіна (1941-1995 рр.);
• Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків ім. Ленінського комсомолу (1941-1995 рр.);
• Київського вищого військового зенітного ракетного інженерного училища ім. С.М.Кірова (1937-1994 рр.);
• Луганського вищого військового авіаційного училища штурманів ім. Пролетаріата Донбасу(1966-1994 рр.);
• Київського інституту Військово-Повітряних Сил (1951-2000 рр.).

      Свою історію університет розпочинає з 12 листопада 1930 року - дня заснування найстарішого з військових навчальних закладів - 9-ї військової школи льотчиків та льотчиків спостерігачів.
       На всіх етапах розвитку держави ці військові навчальні заклади відігравали важливу роль у захисті Батьківщини та підвищенні її обороноздатності.
       Значна частина цих військових навчальних закладів була створена у тривожні передвоєнні та вогняні воєнні роки.
       У часи суворих випробувань їх вихованці вкрили себе невгасимою славою, вписали яскраві сторінки в героїчну історію Великої Вітчизняної війни. На їх рахунку не одна тисяча збитих ворожих літаків, велика кількість знищеної бойової техніки і живої сили ворога. Вони демонстрували приклади мужності і героїзму, відваги і самопожертви заради досягнення перемоги. Мужність та героїзм випускників університету держава відзначила високими нагородами.

ІСТОРИЧНІ ТРАДИЦІЇ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРСЬКИХ КАДРІВ У ХАРКІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ПОВІТРЯНИХ СИЛ

Серед випускників університету 578 Героїв Радянського Союзу, 28 двічі Героїв Радянського Союзу, а маршал авіації Іван Микитович Кожедуб став тричі Героєм Радянського Союзу.

Після закінчення в 1941 році Чугуївського військового авіаційного училища льотчиків І.М.Кожедуб був призначений льотчиком-інструктором. З березня 1943 року – у діючій армії. За роки війни І.М.Кожедуб здійснив 330 вильотів, провів 120 повітряних боїв і особисто збив 62 ворожих літаки. За співвідношенням повітряних боїв і збитих в них літаків ворога він був визнаний найефективнішим льотчиком Другої світової війни. Після закінчення війни І.М.Кожедуб обіймав ряд високих посад у Збройних Силах.

В різні роки військові заклади, які ввійшли до складу Харківського університету Повітряних Сил, носили ім'я видатних полководців Л.О.Говорова, М.І.Крилова, О.М.Василевського, С.І.Грицевця, М.Ф.Ватутіна.

Велика Вітчизняна війна надала потужний поштовх для подальшого розвитку авіації, протиповітряної оборони, ракетних військ та артилерії. Перед військовими навчальними закладами постали завдання з підготовки висококваліфікованих військових фахівців, спроможних керувати новими видами озброєння. Були створені нові факультети і кафедри. Суттєво збільшилася кількість спеціальностей підготовки командирів, льотчиків, військових інженерів.

На базі фундаментальних наукових досліджень у галузі авіаційної техніки, теорії радіолокації, участі в розробці і удосконаленні ракетного, авіаційного, зенітно-ракетного і радіоелектронного озброєння військ на факультетах і кафедрах були сформовані науково-педагогічні колективи, спроможні самостійно здійснювати підготовку з перспективних спеціальностей. Значно зміцнилась матеріально-технічна база наукової роботи і навчання.

Вагомим є внесок навчального закладу в освоєння космічного простору. В стінах університету оволодівали азами льотної справи і отримали путівку в небо 27 льотчиків-космонавтів. До першого загіну космонавтів входив наш всесвітньо відомий випускник О.А. Леонов - двічі Герой Радянського Союзу, перша людина, яка вийшла у відкритий космос. Вихованець університету П.І. Климук тривалий час очолював центр підготовки космонавтів. Університет пишається своїми випускниками, нагородженими Зіркою Героя України, - першим космонавтом незалежної України – генерал-майором Каденюком Л.К. та заслуженим льотчиком-випробувачем полковником Галуненко О.В.

Випускники університету брали участь у миротворчих операціях у різних куточках планети, ліквідовували наслідки Чорнобильської трагедії, несли бойове чергування, охороняли повітряний простір держави, в своїх руках тримали ракетний щит Батьківщини. За багаторічну історію Харківський університет Повітряних Сил підготував і випустив понад 125 тисяч офіцерів.

       У різні роки в стінах університету навчались чотири майбутніх Міністри оборони:

• маршал авіації Шапошніков Є.І. - випускник 1963 р. - Міністр оборони СРСР (1991 р.);
• генерал-полковник Морозов К.П. - випускник 1967 р. - перший Міністр оборони України (1991-1993 рр.);
• генерал-майор авіації Косташ І.Г. - випускник 1967 р. - Міністр оборони Молдови (1991-1992 рр.);
• Гриценко А.С. - випускник 1979 р. - Міністр оборони України (2005-2007рр.).

Серед випускників університету - головнокомандувачі та заступники головнокомандувачів видами Збройних Сил, командувачі арміями та корпусами, командири дивізій, 415 генералів, члени Академій наук, лауреати Державних премій, доктори та кандидати наук, заслужені діячі науки, освіти і вищої школи.

Вагомий внесок у справу створення і розвитку університету в різні часи внесли: маршал артилерії Бажанов Ю.П., генерал-полковники Кубарєв В.М., Стрельніков В.К., Толубко В.Б., генерал-лейтенанти Хадєєв С.П., Тихонов В.Г., Штанько С.Ф., Урлін І.Б., Горшколєпов В.Б, Шелегов Л.П., Радіонов Г.А., генерал-майори Карєв В.Г., Поздняк П.Т., Якунін Г.В., генерал-майори авіації Фомічов Ф.А., Малєєв В.О., Уткін Ю.М.

Новий етап розвитку вищої військової освіти розпочався з набуттям Україною незалежності. У 1993 році в Харкові був сформований Харківський військовий університет. Значний вклад у створення Харківського військового університету, як вищого військового навчального закладу, зробив перший його начальник доктор технічних наук, професор генерал-полковник Толубко В.Б. Протягом декількох років він командував однієї з найкращих дивізій ракетних військ стратегічного призначення, з грудня 1990 року очолював вищий військовий навчальний заклад – Харківське ВВКІУРВ. Під його керівництвом університет сформувався як провідний, багатопрофільний, міжвидовий військово-навчальний та науковий заклад, який забезпечував випускникам широку комплексну підготовку. Серед керівників, які своєю наполегливою працею сприяли створенню слави та авторитету нашого навчального закладу, були генерал-лейтенанти Скалько Я.І., Ткаченко В.І., генерал-майори Болдирєв В.І., Ковтуненко О.П., Медведєв В.К., Явтушенко А.М., полковники Ушань М.П., Деменко М.П., Карпенко В.І., Афанасенко В.С., Тімонькін Г.М, Шатов В.А., Грушенко М.В. та багато інших.

Сьогодні Харківський університет Повітряних Сил - провідний науковий заклад IV рівня акредитації, який проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження і готує кваліфікованих фахівців за 15 напрямами та 24 спеціальностями для Збройних Сил України.