1. Наука
  2. Видання
  3. Системи обробки інформації
  4. 4(155)'2018
  5. Моделювання в метрології: від розпорядчої моделі до описової для практичної реалізації першої

Моделювання в метрології: від розпорядчої моделі до описової для практичної реалізації першої

Ф. Павезе
Анотації на мовах:


Анотация: У науці про вимірюваннях об'єкт вимірювання називається “вимірюваної величиною”. Вона визначена в п. 2.3 VIM: 2012 як “величина, яка призначена для вимірювання” (але в п. B.2.9 GUM:1995, вона визначена натомість згідно п. 2.6 VIM:1993, “певна величина, що підлягає вимірюванню”. В примітці 1 до п. 2.3 VIM:2012 сказано: “специфікація вимірюваної величини вимагає ... опису [тобто моделі] стану явища, тіла або речовини”. Концепція вимірюваної величини повинна бути спільно використовуваною відповідним Співтовариством, оскільки передбачається, що одна і та ж вимірювана величина є об'єктом заходів, що повторюються, які повинні бути такими, що співставляються, тобто вона повинна бути визнана як величина, що має поточне впізнаваєме значення для співтовариства. На діалекті філософів науки це означає, що вона повинна бути спроектована в “соціальні рамки”. Також у науковій структурі це означає, модель вимірювання повинна бути “розпорядчого” типу, що означає “давати вказівки або розпорядження” і не завжди означає “фізичну модель”. Проект експерименту повинен починатися з цієї вихідної концептуальної моделі вимірюваної величини, “соці-ально розподіленої”, а не з побудови описової моделі (часто званої “експериментальною моделлю”) вимірювальної системи, яка є специфічною до кожного вимірювального пристрою. Крім того, кожна вимірювальна система повинна бути змодельована на основі конкретних рішень, які обрані для реалізації розпорядження в кожному експерименті. Вихідна концептуальна модель, незалежна від будь-якої конкретної експериментальної реалізації, явно є ідеалізованою. Вона навіть не дозволяє оцінити експериментальні труднощі і компроміс (які поділяються в залежності від цільової невизначеності). Вони виникають з трьох категорій джерел, зазначених в VIM:2012: 1) явище, тіло або речовина; 2) вимірювальна система; 3) умови, при яких проводиться вимірювання. Відповідна модель повинна описувати умови вимірювання (часто звані “фізичною”, “експериментальною” або “спостережною” моделлю – тут вона не обов'язково відповідає який-небудь з них). У статті обговорюється непроста схема переходу від розпорядчої моделі до описової.


Ключові слова: вимірювана величина, модель вимірюваної величини, розпорядча модель, описова модель, умови вимірювання

Список літератури

1. International Vocabulary of Metrology – Basic and General Concepts and Associated Terms (VIM): 3rd ed. / BIPM. – 2008 [Electronic resource]. – Available at: http:// www.bipm.org/en/publications/ guides.
2. International Organization for Standardization. Guide to the Expression of Uncertainty in Measurement (GUM) / Inter-national Organization for Standardization. – Genève, Switzerland, 1993.
3. International Vocabulary of Metrology – Basic and General Concepts and Associated Terms (VIM): 2rd ed. / BIPM. – 1993.
4. International Organization for Standardization. Statistics – Vocabulary and Symbols ISO 3534:2006: 3rd ed., Genève, Switzerland, 2006.
5. De Courtenay N. The evaluation of measurement uncertainty and its epistemological ramifications / N. De Courtenay, F. Grégis // Studies in History and Philosophy of Science, 2017. – Vol. 65-66. – P. 21-32. https://doi.org/10.1016/j.shpsa.2017.05.003.
6. The Free Dictionary [Electronic resource]. – Available at: https://www.thefreedictionary.com/prescriptiveness.
7. Свободная энциклопедия. Wikipedia [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://wikipedia.org.
8. Pavese F. On the classification in random and systematic effects / F. Pavese // Advanced Mathematical and Computa-tional Tools in Metrology and Testing XI, http://dx.doi.org/10.1142/9789813274303_0006.