Проаналізована можливість формування фрактального в часі сигналу у вигляді пакету гармонічних коливань, що є кінцевим фрагментом ряду в представленні узагальнених функцій Вейерштрасса. При використанні запропонованої моделі фрактального сигналу як сигнал збудження вперше досліджені основні особливості випромінювання тонкого лінійного вібратора в дальній зоні. Показано, що для напряму / 2θ = π мінімальні перекручування форми сигналу спостерігаються при виборі довжини вібраторного випромінювача, відповідній довжині настроєного вібратора на частоту основного довгохвильового коливання.
Ключові слова:
фрактальний сигнал, узагальнені функції Вейерштрасса, зона випромінювання, лінійна вібраторна антена
ENG
