Новини

ЖИТТЄВА ДОРОГА В 100 РОКІВ!

Час  непомітно зменшує ряди тих, хто присвятив життя, щоб ми були вільні та незалежні. Лише людські долі, які лишилися в старих листах, фотографіях та розповідях відкривають перед нами окремі сторінки минулого. Не завжди святкового, не завжди урочистого…Тому сьогодні кожна зустріч з учасником тих подій є для нас тим струмочком знань про наше минуле, тим джерелом, яке наповнює силою наші історичні коріння і не дає можливості вирвати нас із нашої землі, яка полита кров’ю та потом наших предків.

Кілька місяців назад курсанти та офіцери інженерно-авіаційного факультету університету мали можливість зустрітись з ветераном війни підполковником у відставці Георгієм Дмитровичем Розовим, щоб поспілкуватись та привітати його з ювілеєм – йому виповнилося 100 років.

Військова доля Георгія Дмитровича вражає своїми несподіваними перемінами та географією. В березні 1941 року він слухач Ленінградської ВВА КА. В червні  цього ж року він слухач курсів ВВИА ім. Н.Є. Жуковського. Відразу по закінченню Другої світової війни він стає слухачем короткострокових курсів Військово-Дипломатичної Академії СРСР і убуває виконувати завдання Головного розвідувального управління Генерального штабу  Збройних Сил Радянського Союзу, після чого направляється для подальшого проходження військової служби на Ближній Схід. А вже з серпня 1948 року Георгій Дмитрович знову повернувся до своєї улюбленої справи -навчанню та вихованню майбутніх захисників Батьківщини!

Маючи за плечима багатий досвід викладацької діяльності, він понад 10 років з травня 1963 року продовжує проходити службу  на посаді старшого викладача  циклу літаків у Харківському вищому військовому авіаційно-інженерному училище, правонаступникам якого є інженерно-авіаційний факультет Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Георгій Дмитрович виростив велику когорту талановитих учнів, які отримали різні наукові ступені і керували великими військовими колективами. І зараз, будучі вже військовими пенсіонерами, часто заходять до нього в гості, щоб почути багато історій із військового минулого ветерана, про долю його бойових побратимів та учнів.

Сьогодні, в цей священний день Великої Перемоги ми низько вклоняємося визволителям, котрі зі зброєю в руках захистили свободу та незалежність нашої країни, і трудівникам тилу, які самовіддано працювали задля Перемоги. Дорогі ветерани, від щирого серця бажаємо вам міцного здоровя, щастя і родинного благополуччя, ясного неба та віри у славне майбутнє нашої рідної України!

ПАМ’ЯТАЄМО – ПЕРЕМАГАЄМО!

Попередній запис

ЖІНОЧІ ДОЛІ У ВИРІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ

Наступний запис

#Дякую_тобі_мамо!